РОЗ’ЯСНЮЄ

центральний органу виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері земельних відносин

ВІДМОВЛЯЮЧИСЬ ВІД ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ,

НЕОБХІДНО ОБОВ’ЯЗКОВО УКЛАДАТИ УГОДУ З

МІСЦЕВОЮ РАДОЮ АБО ОРГАНОМ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

“Землевпорядний вісник” №1 2015

 Конституція України визнала, що право приватної власності є непорушним і що земельна ділянка набувається у власність відповідно до закону. Статтею 140 Земельного кодексу України з 2002 року встановлено, що підставами для припинення права власності на земельну ділянку є:

а)добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

б)смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

в)відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

г)звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

ґ)відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

д)конфіскація за рішенням суду;

е)невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Перелік підстав є виключним. А, отже, передача власником земельної ділянки свого правовстановлюючого документа на цю ділянку іншому суб’єкту не тягне за собою припинення права власності. Тому така земельна ділянка має власника землі і не може бути передана іншій особі.

Разом з тим, серед підстав припинення права власності на земельну ділянку є добровільна відмова від права власності на неї. Порядок відмови встановлений статтею 142 Земельного кодексу України. Зокрема, припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі від права на неї здійснюється на користь держави або територіальної громади за його заявою до відповідного органу. Підпис на заяві має бути засвідчений нотаріусом або органом місцевого самоврядування.

Рада або територіальний орган земельних ресурсів, а саме він виступає від імені держави, приймає рішення та надає згоду прийняти земельну ділянку у комунальну або державну власність.

Органи виконавчої влади (територіальний орган земельних ресурсів) або орган місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, особи, які не бажають використовувати земельну ділянку, що перебуває в їх власності, мають право від неї відмовитися.